А - І
Світ, який нас оточує, не є чимось окремим від нас, він існує тільки в нашій свідомості, саме таким яким ми його бачимо. Для інших людей він має інакший вигляд, навіть якщо ми перебуваємо в одному й тому самому місці й бачимо одне й те саме, наш внутрішній світ обробляє це по-різному. Зовнішній світ реагує на наші думки й почуття, наміри, бажання, підлаштовується під нас і дає нам усе, що ми просимо, навіть якщо нам це не подобається. Як саме ми це робимо і чому саме так, ще розберемося для того, щоб мати можливість змінювати це свідомо. Так само як ми створюємо і спостерігаємо світ, Всесвіт - створений свідомістю Абсолюту, він результат його думок і намірів. Усе походить від єдиної первісної Суті. Спочатку був один Абсолют. Тиша, безмірність, безчасся, порожнеча, бездумність, ніщо і ніде. Потім Абсолют проявився в усвідомленні однієї точки себе, народилася думка - «Я єсмь». Усвідомлений Абсолют - це Творець. Далі Абсолют став усвідомлюватися в інших своїх проявах: «Я є простір, звук, час, енергія, потенційність, світло, темрява, усвідомленість...». Досягнувши максимуму в усвідомленні поточного становища, Абсолют вичерпав його потенціал. Тоді він «зрозумів», що може розвиватися далі тільки виділивши в собі частини, які будуть взаємодіяти одна з одною. Але виявилося, що подібні частини однаково реагують одна на одну і Світ, і розвитку тут немає. Тоді Абсолют активував у цих частинах різний набір якостей, а решту своїх проявів у цих частинах перевів у сплячий стан. У результаті цієї дії вийшли різні частини - Суті, які стали реагувати одна на одну і ситуації по-різному, проявляючи себе в нових якостях, маючи різні пріоритети і цінності. Прямо як люди. Далі ці Суті почали створювати Світи, цивілізації, структури, які контролюють процеси у Всесвіті, підтримують рівновагу, розвиваючись і розвиваючись, розширюючись через Творчість. Суті також виділяли в собі різні частини - Душі, але вже в рамках їхніх індивідуальних якостей. Ці нові Душі, згідно з принципом фрактальності, своєю чергою, виокремлювали в собі наступний рівень Душ, у межах індивідуального потенціалу своєї вищої Суті. Кожен наступний рівень, рівень, нижчий за ієрархією, перебуває у нижчих вимірах, а отже, є щільнішим, і більш обмеженим в активних проявах. Тобто якщо Душа 4 рівня ієрархії, може створити цілий світ, Душа наступного рівня створить планету або місто на планеті, Душа ще на один рівень нижче, стане архітектором і створюватиме будівлі.
Як люди, ми звикли сприймати матеріальний світ, щільний, фізичний, асоціювати себе з ним, і якщо нас запитають, звідки ми, то назвемо місто, в якому живемо, або країну, якщо ми виїхали за кордон. Якщо поглянути ширше, ми перебуваємо на планеті Земля, а оточує нас цілий Всесвіт і міріади зірок над нашою головою тому підтвердження. А хто знає, що це означає насправді? Нас оточує величезний світ, про який ми нічого не знаємо, і нам належить у цьому розібратися, якщо ми хочемо краще зрозуміти себе. Наша свідомість обмежена звичними категоріями мислення і сприйняття. У когось більше, у тих, хто глибше в духовних практиках - менше. Всесвіт - це величезний простір, наповнений найрізноманітнішими формами життя. Це сукупність усього, що є: простору, часу, матерії, енергії, фізичних законів і констант, які ними керують. Всесвіт народився внаслідок так званого Великого вибуху. Уся енергія і матерія, які зараз є у Всесвіті, були сконцентровані в одній точці з нескінченною щільністю і після великого вибуху Всесвіт почав стрімко розширюватися, набуваючи тієї форми, яку ми зараз спостерігаємо.
Якщо Абсолют - це Безумовна Любов і всеосяжна свідомість, звідки у світі стільки болю, страху, жорстокості, насильства та іншого негативу. Процес Творіння Всесвіту у свідомості Абсолюту - це процес поділу на Інь і Ян, які взаємодіють між собою в безперервному пошуку балансу. Ця взаємодія лежить в основі всіх процесів у Всесвіті. Властивості енергії Інь: Жіноча, пасивна, Сприйнятлива, Тілесна, Темна, М'яка, негативна, внутрішня. Властивості енергії Ян: Чоловіча, активна, Творча, Духовна, Яскрава, Тверда, позитивна, зовнішня. Інь і Ян залежать одне від одного, створюють постійний рух, піднімаючись і опускаючись, як хвилі, і підтримують взаємну гармонію. Як чоловік і жінка є партнерами в танці, в коханні та житті, Інь і Ян не тільки протилежні, а й гармонійно доповнюють одне одного. Там, де переважає Інь або Ян, і виникає те, що ми сприймаємо як напруження. Наприклад, зима, холод - це іньська енергія, нам потрібна енергія Ян, щоб зігрітися. Лісові пожежі - переважання янської енергії, як і чоловіча агресія, потрібна вода або жіноча м'якість, зовнішня або внутрішня, щоб остудити запал. Прагнення до балансу чоловічого і жіночого природно, саме в ньому народжується ціле.
Душі втілюються в різних світах і мірностях для напрацювання необхідного для розвитку всієї системи, Свідомості Абсолюту, досвіду. Таким чином, відбувається розщеплення для взаємодії з тонкими нюансами досвіду і проникнення в більш щільні мірності Всесвіту. Отриманий досвід передається Вищим Аспектам і Абсолюту, який ніколи не втручається в те, що відбувається, але може направляти, посилати імпульси через усю ієрархію. Енергія його свідомості проникає в кожну клітину і втілює в собі все. Всесвіт - це єдиний живий організм, що складається з безлічі клітин.
Усе у Всесвіті складається з енергії. Вона вибудовується за певними законами й утворює матерію різної щільності та властивостей. У фізичному світі матерія складається з атомів, які, у свою чергу, складаються з іще менших частинок. Незалежно від того розглядаємо ми людину чи стіл. Якщо ми подивимося на атом, то побачимо, що найдрібніші його частинки мають природу енергії, яка постійно рухається і змінює форму. Залежно від щільності та частоти вібрацій матерія буває фізичною, нею наповнена наша навколишня реальність, або невидима - тонка, наприклад електрика або астральні флюїди, з яких складається астральний план. Та матерія, яку ми не бачимо, складається із субатомарних частинок. Але! Залишимо фізику фізикам, нам важлива сама ідея про те, що у світі все складається з енергії - навіть наша найулюбленіша річ при найближчому розгляді виявиться об'ємом енергії, який може трансформуватися в іншу річ, прийняти іншу форму.
Усе походить з одного джерела безмежної Любові до своїх творінь: людина, Втілена душа, Божественний план, Світ довкола, Космос, усе складається з одних і тих самих частинок - енергії Абсолюту. Людина є проявом Божественного на плотному плані. Наші Вищі Аспекти творять і розвиваються через нас у три- і чотиривимірному світі. Ми є частинами Абсолюту з індивідуальним напрацьованим досвідом, кармічними обтяженнями, своїми завданнями. Людина Єдина з Божественним, навіть у більш щільних станах. Коли ми досягаємо просвітлення, то з'єднуємося свідомістю з Творцем, усвідомлюємо себе всім. Тому, що Творець і є все.
Всесвіт налічує приблизно 10 вимірів. Виміри - це різні грані того, що ми сприймаємо як реальність. 0 вимір це точка - та сама, з якої свого часу внаслідок Великого вибуху народився Всесвіт. І з якої за тим самим принципом народжується все у Всесвіті. У першому вимірі, до цієї точки додається Лінія, що з'єднує дві точки. Немає ні глибини, ні висоти, тільки ширина. Це можна назвати віссю X. У другому вимірі ми додали висоту або вісь Y. Уявіть будь-яку плоску фігуру, наприклад трикутник. У третьому вимірі додаємо глибину або вісь Z. Це вимір, у якому ми відчуваємо навколишній світ. Він включає в себе об'єм і здатність отримувати поперечні перерізи від об'єктів. Ви можете думати про цей вимір як про простір без часу. Про три просторові виміри ми прекрасно обізнані, оскільки стикаємося з ними щодня. Вони визначають довжину, висоту і глибину всіх об'єктів у Всесвіті (і відповідають осям координат x, y, z). Четвертий вимір не є просторовим, а складається з часу. Він визначає властивості всієї відомої матерії, у будь-який момент часу. Поряд із трьома іншими вимірами, щоб визначити положення об'єкта у Всесвіті, необхідно знати його позицію в часі. Час допомагає побудувати місце розташування об'єкта у Всесвіті, а також додає спосіб зміни третього виміру. Ці чотири виміри визначають нашу реальність - Всесвіт, до якого ми звикли і який тією чи іншою мірою розуміємо. Більшість людей перебуває свідомістю в третьому вимірі. З нього час сприймається лінійно, є минуле, теперішнє, майбутнє. Але щойно ми доростаємо свідомістю до 4-го виміру, ми усвідомлюємо, що все відбувається одномоментно, і можемо переміщатися свідомістю в будь-яку точку простору та змінювати на свій розсуд, але про це трохи пізніше. Тут починаються надздібності. П'ятий вимір. З цього моменту з'являються вищі виміри. Вони непомітні для нас, тому що вони існують на субатомному рівні. Пам'ятаєте точку нульового виміру? У п'ятому вимірі наш світ береться за цю точку і нам відкриваються паралельні світи. Це ті світи, які з'явилися завдяки тим самим умовам, що й наш світ, але їхня подальша історія розвивалася по-іншому. Шостий вимір - це ціла площина всіляких світів, яка дасть вам змогу побачити всі можливі майбутні, теперішні та минулі події з тим самим початком, що й наш Всесвіт. Якщо наша свідомість сприймає цей вимір, у нас з'являється можливість мандрувати не тільки в часі, а й різними світами. У сьомому вимірі аж до дев'ятого, з'являється можливість нових всесвітів із новими фізичними силами природи й різними законами гравітації та світла. Сьомий вимір - це початок простору, де ми стикаємося з новими всесвітами, які мають інший початок, ніж наш. Тобто вони з'явилися не в результаті Великого вибуху. Восьмий вимір - це вимір-площина всіх можливих минулих і майбутніх часів для кожного Всесвіту, що простягається нескінченно. Дев'ятий вимір розкриває всі універсальні закони фізики та умови кожного окремого Всесвіту. Тут ми можемо зіставити між собою всі можливі історії всіх можливих Всесвітів. Десятий вимір бере за точку всі 9 вимірів. І так далі, можливо, до нескінченності. На даний момент, усе можливо. Є все майбутнє і все минуле, всі початки і всі кінці, нескінченно розширений, вимір усього, що ви можете собі уявити. Усе складається разом.
К - Я
Ціле ділиться на Інь і Ян, і потім кожна розділена частина, маючи властивості цілого, ще ділиться на Інь і Ян. Потім усі ці розділені частини, маючи властивості цілого, знову діляться на Інь і Ян і так далі до нескінченності. Поряд із процесом поділу-творення відбувається і процес інтеграції частин у ціле. Це означає, що Інь і Ян втрачають розділеність, і між ними зникає межа. Об'єднуються всі частини свідомості та енергії від малого до великого. Процеси творення та інтеграції постійно відбуваються в усіх куточках Всесвіту та нашому повсякденному житті. Це стосується всього: відчуттів, емоцій і думок, подій у політиці, у природі й космосі, на видимому й невидимому рівнях буття. Тому, якщо ви розвинете здатність інтегрувати (об'єднувати) частини своєї свідомості, для вас відкриється доступ до Вселенського Розуму, Істини та здатності Творіння. І насамперед, це впливатиме на ваше щастя і світ навколо вас.
Фрактальність - це множина, що має властивість самоподібності, коли об'єкт точно або наближено збігається з частиною себе самого, тобто ціле має ту саму форму, що одна і більше його частин. Фрактальна теорія - це теорія нескінченної вкладеності матерії, і це наукова теорія, яка ґрунтується на логічних висновках про будову спостережуваного всесвіту, що підкреслює ієрархічну організацію від найменших спостережуваних елементарних частинок до найбільших видимих скупчень галактик. Теорія стверджує, що будь-яка частинка має власну силу тема частинок. А електромагнітна хвиля це енергія і вона складається з електромагнітних хвиль. Модель множини Мандельброта, вченого, який довгий час спостерігав за природою. Він вивів певну закономірність побудови матерії. У випадку із всесвітом ця структура нескінченно і постійно відтворює себе сама. І завдяки її фрактальності все має схожу структуру. Фізичні процеси структурують матерію і діють за одними й тими самими законами і в підсумку утворюються структури з однаковими рівнями складності та самоорганізації. Наприклад, всесвіт і нейрон головного мозку. Нейрофізіологи кажуть, що в нас між вухами цілий всесвіт. У природі ми весь час зустрічаємо фрактали. І це дуже красиво. Найпростіший приклад фрактальності це броколі - ціла структура повторюється в кожній окремій гілочці. Ще, сніжинка. У природі не існує двох однакових сніжинок. Навіть те що ми в дитинстві вирізали їх за однаковими лекалами з дитячих журналів, вони теж були різними. Ще один цікавий, але менш очевидний приклад нескінченності фракталів - цей текст книги. Здавалося б, оповідь звісно, але вона продовжується у мрійника народжуючи думки, які також є матерією певної структури на основі цих думок. Народжується дія рішень і таким чином енергія продовжує рухатися, втілюючись у нових формах. А ті своєю чергою взаємодіятимуть з іншими формами і так до безкінечності. Енергія мандрує через вимір, утворюючи матерію, яка вибудовується за фрактальним принципом, що створює поле безмежних можливостей нам як для розуміння себе, так і для осягнення таємниці всесвіту, з метою нашої особистої та колективної еволюції.
Все Души стремятся к тому, чтобы максимально приблизиться к Абсолюту и соединиться с ним – преодолеть разделенность и восстановить Целостность. Ради этого они нарабатывают многогранный опыт и энергетический потенциал. Воплощенная Душа также разделяется на части, каждая из которых получает свой индивидуальный опыт, а затем интегрируются обратно. Когда эти части становятся целыми и выполняют свою эволюционную задачу получения опыта, они присоединятся к большей части — Душе на порядок выше. Как у людей, у нас тоже есть отдельные части личности, возникающие в результате того или иного опыта, обусловленные им, создающее различное поведение. Например, мы хотим одного, но есть часть, которая хочет ровно противоположного, или не хочет именно этого, поэтому желаемого мы не получаем или не так, как хотим. Каждая часть важна. Опыт каждой части важен для развития всей структуры. Задача Души наработать опыт, которого не хватает всей системе и стать целостной настолько, чтобы осознать себя единой с Творцом. Высшие Аспекты регулярно отправляют нам по каналу Души импульсы, поддерживают на Пути, но как индивидуальное сознание, к тому же, наделенное свободой выбора, мы сами решаем, как быть и что делать, как именно получать свой опыт. Опыт Души похож на фрактальное дерево, которое может разветвляться до бесконечности. Душа делится на части, которые делятся на еще более мелкие части и так до бесконечности. Такое разделение влечет за собой уменьшение энергетического потенциала каждой части, поэтому возникают тупиковые ветки, в которых нет развития. Целостность возникает тогда, когда опыт пройден и его энергоинформационный потенциал интегрируется в структуру Души делая ее интересней и многомерней. В этом случае ветка фрактала сворачивается обратно, ее потенциал исчерпан. У большей части, от которая отделилась часть, завершившая свой опыт, появляется ресурс также пересмотреть и завершить свой опыт. И так далее пока весь фрактал не интегрируется в изначальную точку, которая является частью большего, поэтому и так далее… Зачем нам все это знать, ведь мы живем свою жизнь полную радостей и болей, проблем и мечтаний, разобраться бы с текущими делами, денег заработать, отношения наладить. Что-то может не получаться, где-то возникает ощущение, что подзастряли, но это всего лишь декорации для получения Душой определенного опыта. И когда мы абстрагируемся от того, что нас захватывает с головой, смотрим на вопрос как бы с другой позиции, глазами Души и Духа, все намного легче решается, а опыт получается целостный. Мы достаточно разделялись, пора интегрироваться.
С Высшими Аспектами у нас есть иерархия, но по закону подобия, где самая маленькая клетка содержит в себе всю Вселенную, мы по Сути являемся Творцами. Да наш потенциал меньше, но мы с такой же легкостью взаимодействуем со всем, что по фрактальному принципу, исходит от нас и проходит через нас дальше – наша ветка эволюция. Будем осознаны к тому, что мы создаем.
Если есть другие вопросы - задавайте! Будем рады ответить и пополнить нашу
Базу знань
